Успіхи в розвитку природничих наук, особливо фізики, хімії, сприяли вдосконаленню методів дослідження в медицині. Клінічна медицина поступово набуває характеру природничо-наукової дисципліни. З досягнень хімії в першій половині XIX ст. для медицини особливе значення мали роботи німецьких хіміків Фрідріха Велера, Юстуса Лібіха і російського хіміка М. М. Зініна. Фрідріх Велер (1800-1882) перший синтезував сечовину. Це відкриття справедливо вважається видатною подією у віковічній боротьбі між ідеалістами і матеріалістами.
 Велер своїм синтезом сечовини вперше довів необґрунтованість цього ідеалістичного твердження. Слідом за сечовиною було синтезовано інші органічні речовини.